Тепер до несподіваного: люди теж можуть використовувати ехолокацію, особливо ті, хто втратив зір. Це навичка, яку розвивають через тренування, видаючи звуки, як-от клацання язиком, і аналізуючи їхнє відлуння. Спостереження фахівців вказують, що мозок адаптується, перерозподіляючи функції, щоб перетворювати звукові сигнали на “картину” оточення. Уявіть людину, яка ходить вулицями Києва чи https://harvardcasestudysolution79897.thezenweb.com/not-known-facts-about-harvard-case-study-solution-75263008